Читаємо цікаві книжки на канікулах

 «Зграя» Анастасія Нікуліна (Віват, 2018)

Перший український роман про тих, хто знає, як бодай ненадовго побороти силу земного тяжіння і зробити таке, що іншим не під силу, – про трейсерів. Герої «Зграї» – п’ятеро хлопців і дівчина, яку не всі приймають до трейсерського гурту однозначно і прихід якої змінить життя кожного з них. Свобода, сміливість і довіра один до одного – це те, що допомагає стати своїм у паркурі. Але зберегти це все в команді не так просто, коли кожен ховає вдома якісь свої таємниці…

«Я завжди писатиму у відповідь» Кейтлін Аліфіренка, Мартін Ґанда, Ліз Велч (#книголав, 2018, пер. Олександра Гординчук)

Це роман на основі реальної історії неймовірної дружби, яка виросла з листа. Якось Кейтлін та її однокласникам вчителька дала завдання знайти собі іноземного друга за листуванням. Більшість дітей, звісно, обрали однолітків з Європи, а от дівчинку зацікавила далека й екзотична країна – Зімбабве. Так зустрінуться два підліткові світи – американки з родини середнього класу, яка мешкає у пристойному містечку й обожнює рожевий колір, і зімбабвійського хлопчика, який живе за межею бідності, хлібом ласує лише на свята і понад усе мріє про хорошу освіту. Їхнє листування з домашнього завдання перетворилося на міцну дружбу.

«Ереб» Урсула Познанскі (Астролябія, 2019, пер. Наталка Сняданко)

Якось у школі, де вчиться Нік, старшокласники починають дивно поводитися. А перед тим, як змінитися, передають одне одному таємничий диск. «Що в ній може бути такого особливого?», – дивується Нік, інсталюючи записану на ньому гру собі на комп’ютер. І дуже скоро зрозуміє, що «Ереб» – це не просто захоплива гра з надзвичайно реалістичним світом, вона перетинається із самою реальністю. Виконуючи складні завдання то як темний ельф Саурус, то як старшокласник Нік, хлопець все менше спить, все більше забиває на навчання і стає все залежнішим від гри. Але коли те, що він має зробити, стає небезпечним для інших людей з плоті і крові, перед ним постає дилема: що обрати, «Ереб» чи людяність? Для гравців немає нічого страшнішого, ніж вилетіти з гри. Але ті, кого «Ереб» не встиг закохати у себе, підозрюють: гра задумала дещо справді жахливе…

Джерело