Щороку питання рідної мови залишається актуальним для багатьох народів та малих етнічних груп. Недарма кажуть – якою мовою думаєш і мрієш, така мова є тобі рідною. Оскільки з 6 000 розмовних мов світу половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Саме тому з 2000 року, 21 лютого відзначають міжнародний день рідної мови.
Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Доля кожної мови чимось схожа на людську долю – мова народжується, розвивається, зникає. Одні слова стають архаїчними, інші замінюють на глобально-інтернетні, а замість живих емоцій використовують комп’ютерні символи.
Всяка мова бідніє від того, що нею не користуються на державному рівні і не спілкуються в побуті. Тому, аби примножити і зберегти рідну мову, нею треба починати від колискових, а завершувати виступами з високих трибун. Нею варто думати і мріяти, дивуватись і любити. Недарма ж учені довели, що наша генетична пам’ять тісно пов’язана із мовою, яка може прокинутись у генах навіть через кілька поколінь. Любіть і поважайте мову!
Немає коментарів:
Дописати коментар