“ВАМ ЛИСТ”: З ЧОГО ПОЧИНАЛАСЬ І ЯК ПРАЦЮВАЛА ПОШТОВА СЛУЖБА МИКОЛАЄВА”

Зараз поштові відділення миколаївці відвідують не так часто, як раніше. Та й коло поштових послуг, які користуються популярністю зараз, суттєво звузилось. Наявність електронної пошти витіснила телеграми і паперові листи, а кур’єрська доставка зробила непотрібним похід на пошту за посилкою. Проте, варто згадати, а з чого ж починалась Миколаївська пошта. Далі на mykolaiv-future.
Перша пошта в Миколаєв
Перша поштова служба у Миколаєві з’явилася майже разом з Адміралтейством у 1789 році. Відома й адреса поштової контори – Адміральська, 23. Будівля до нашого часу не збереглась. Але на Миколаївщині на той час вже працювала потужна поштова станція в Ольвіополі. Зараз це сучасне місто Первомайськ. На початку 1800-х років власна кінно-поштова станція почала працювати й в Миколаєві. Вона належала державі. Але приватну кореспонденцію можна було відправити лише приватним поштарем. Цим в Миколаєві займалась контора купця Самокішина.

Миколаївська пошта у 19 сторіччі
Поштову структуру постійно реформували і реформують. Не стало виключенням і 19-е сторіччя. Сенат ухвалив рішення оптимізувати роботу поштамтів і просто зменшив їхню кількість до двох – Московського і Петербурзького. А потові контори поділяли на класи. Миколаїв на той час територіально відносився до Херсонської губернії. Тому в нашому міст була лише земська контора. Тут працювали 23 особи, з яких десятеро були листоношами.
До речі, для працівників пошти існувала купа обмежень і вимог. Вона стосувалась, як одягу, так і кінської збруї. Наприклад, дзвіночок для коней мали право вішати лише на поштові вози. Також поштарі повинні були носити спеціальну уніформу. Крім цього працівники пошти повинні були мати певну освіту і знання. Зокрема працівники прикордонних поштових контор мали знати кілька іноземних мов. За це вони навіть отримували доплату.

Поява комерційної пошти
Зараз нікого не здивуєш наявністю приватних поштових компаній. Посилку можна відправити тим поштовим оператором, який найбільш підходить. Виявляється, що комерційна пошта існувала в Миколаєві ще у 19-му століття. Дійсно, як могли комерсанти обійти увагою таке джерело прибутку?Тож починаючи з 1830 року запрацювали “вільні” пошти. Виявляється, що організувати поштову контору могла будь-яка людина. Головне отримати дозвіл. Була лише одна відмінність. Приватні поштові контори допомоги від держави не отримували. Тож вартість їхніх послуг була дорожче, ніж у державних. До речі, так є й сьогодні.
Ще один цікавий момент. В ті часи не було поштових скриньок, тож контори домовлялись з крамницями, що кореспонденцію мстяни залишатимуть у них. Раз на день її забирав листоноша.
Потягом і пароплавом
19-е сторіччя принесло пошті чимало змін. Але головна, що кореспонденцію посилки стали доставляти не лише кінним транспортом. з’явились поштові вагони у потягах. А згодом до цієї справи долучились пароплави. Як згадує історик І. Міронова, комерсанти і тут знайшли собі зиск. Так пароплавні компанії перевозили пошту безкоштовно, але під так званим поштовим прапором отримали пільги на ремонт. А от залізницею пошта з миколаєва йшла до Києва, а вже звідси розсилалась у всі куточки світу. Зараз пошту перевозять усіма видами транспорту.
І кілька слів про будівлі поштових контор. У Миколаєві досі збереглася будівля, де з кінця 19-го століття розміщувалась поштова контора. Це будинок авторства архітектора Євгена Штукенберга за адресою Наваринська, 2. Зберігалась і унікальне різьблення по каменю. Тут поштамт розташовувався навіть у радянські часи.

Лише в сімдесятих з’являється сучасна будівля головного поштамту Миколаєва. Джерело